| обні́мчувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обні́мчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обні́мчуймо | |
| 2 особа | обні́мчуй | обні́мчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обні́мчуватиму | обні́мчуватимемо, обні́мчуватимем |
| 2 особа | обні́мчуватимеш | обні́мчуватимете |
| 3 особа | обні́мчуватиме | обні́мчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обні́мчую | обні́мчуємо, обні́мчуєм |
| 2 особа | обні́мчуєш | обні́мчуєте |
| 3 особа | обні́мчує | обні́мчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обні́мчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обні́мчував | обні́мчували |
| жін. р. | обні́мчувала | |
| сер. р. | обні́мчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обні́мчувавши | ||