| обо́жнюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обо́жнюваний | обо́жнювана | обо́жнюване | обо́жнювані |
| родовий | обо́жнюваного | обо́жнюваної | обо́жнюваного | обо́жнюваних |
| давальний | обо́жнюваному | обо́жнюваній | обо́жнюваному | обо́жнюваним |
| знахідний | обо́жнюваний, обо́жнюваного | обо́жнювану | обо́жнюване | обо́жнювані, обо́жнюваних |
| орудний | обо́жнюваним | обо́жнюваною | обо́жнюваним | обо́жнюваними |
| місцевий | на/в обо́жнюваному, обо́жнюванім | на/в обо́жнюваній | на/в обо́жнюваному, обо́жнюванім | на/в обо́жнюваних |