| обо́раний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обо́раний | обо́рана | обо́ране | обо́рані |
| родовий | обо́раного | обо́раної | обо́раного | обо́раних |
| давальний | обо́раному | обо́раній | обо́раному | обо́раним |
| знахідний | обо́раний, обо́раного | обо́рану | обо́ране | обо́рані, обо́раних |
| орудний | обо́раним | обо́раною | обо́раним | обо́раними |
| місцевий | на/в обо́раному, обо́ранім | на/в обо́раній | на/в обо́раному, обо́ранім | на/в обо́раних |