оборо́нений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оборо́нений | оборо́нена | оборо́нене | оборо́нені |
родовий | оборо́неного | оборо́неної | оборо́неного | оборо́нених |
давальний | оборо́неному | оборо́неній | оборо́неному | оборо́неним |
знахідний | оборо́нений | оборо́нену | оборо́нене | оборо́нені |
орудний | оборо́неним | оборо́неною | оборо́неним | оборо́неними |
місцевий | на/в оборо́неному, оборо́ненім | на/в оборо́неній | на/в оборо́неному, оборо́ненім | на/в оборо́нених |