обпа́рити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | обпа́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обпа́рмо | |
2 особа | обпа́р | обпа́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обпа́рю | обпа́римо, обпа́рим |
2 особа | обпа́риш | обпа́рите |
3 особа | обпа́рить | обпа́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обпа́рив | обпа́рили |
жін.р. | обпа́рила | |
сер.р. | обпа́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обпа́рений | ||
Безособова форма | ||
обпа́рено | ||
Дієприслівник | ||
обпа́ривши |