| | |
| обпа́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпа́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпа́рюймо |
| 2 особа | обпа́рюй | обпа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпа́рюватиму | обпа́рюватимемо, обпа́рюватимем |
| 2 особа | обпа́рюватимеш | обпа́рюватимете |
| 3 особа | обпа́рюватиме | обпа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпа́рюю | обпа́рюємо, обпа́рюєм |
| 2 особа | обпа́рюєш | обпа́рюєте |
| 3 особа | обпа́рює | обпа́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпа́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпа́рював | обпа́рювали |
| жін. р. | обпа́рювала |
| сер. р. | обпа́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обпа́рюваний |
| Безособова форма |
| обпа́рювано |
| Дієприслівник |
| обпа́рювавши |
