| обпа́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обпа́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпа́рюймо | |
| 2 особа | обпа́рюй | обпа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпа́рюватиму | обпа́рюватимемо, обпа́рюватимем |
| 2 особа | обпа́рюватимеш | обпа́рюватимете |
| 3 особа | обпа́рюватиме | обпа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпа́рюю | обпа́рюємо, обпа́рюєм |
| 2 особа | обпа́рюєш | обпа́рюєте |
| 3 особа | обпа́рює | обпа́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обпа́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обпа́рював | обпа́рювали |
| жін. р. | обпа́рювала | |
| сер. р. | обпа́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обпа́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обпа́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обпа́рювавши | ||