| обпога́нитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обпога́нитися, обпога́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпога́ньмося, обпога́ньмось | |
| 2 особа | обпога́нься | обпога́ньтеся, обпога́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпога́нюся, обпога́нюсь | обпога́нимося, обпога́нимось, обпога́нимся |
| 2 особа | обпога́нишся | обпога́нитеся, обпога́нитесь |
| 3 особа | обпога́ниться | обпога́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обпога́нився, обпога́нивсь | обпога́нилися, обпога́нились |
| жін.р. | обпога́нилася, обпога́нилась | |
| сер.р. | обпога́нилося, обпога́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпога́нившись | ||