обра́жуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | обра́жуватися, обра́жуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обра́жуймося, обра́жуймось | |
2 особа | обра́жуйся, обра́жуйсь | обра́жуйтеся, обра́жуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обра́жуватимуся, обра́жуватимусь | обра́жуватимемося, обра́жуватимемось, обра́жуватимемся |
2 особа | обра́жуватимешся | обра́жуватиметеся, обра́жуватиметесь |
3 особа | обра́жуватиметься | обра́жуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обра́жуюся, обра́жуюсь | обра́жуємося, обра́жуємось, обра́жуємся |
2 особа | обра́жуєшся | обра́жуєтеся, обра́жуєтесь |
3 особа | обра́жується | обра́жуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обра́жуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обра́жувався, обра́жувавсь | обра́жувалися, обра́жувались |
жін. р. | обра́жувалася, обра́жувалась | |
сер. р. | обра́жувалося, обра́жувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обра́жувавшись |