| обремі́зитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обремі́зитися, обремі́зитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обремі́зьмося, обремі́зьмось | |
| 2 особа | обремі́зься | обремі́зьтеся, обремі́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обремі́жуся, обремі́жусь | обремі́зимося, обремі́зимось, обремі́зимся |
| 2 особа | обремі́зишся | обремі́зитеся, обремі́зитесь |
| 3 особа | обремі́зиться | обремі́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обремі́зився, обремі́зивсь | обремі́зилися, обремі́зились |
| жін.р. | обремі́зилася, обремі́зилась | |
| сер.р. | обремі́зилося, обремі́зилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обремі́зившись | ||