обри́дження – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | обри́дження | |
родовий | обри́дження | |
давальний | обри́дженню | |
знахідний | обри́дження | |
орудний | обри́дженням | |
місцевий | на/в обри́дженні, обри́дженню | |
кличний | обри́дження* | |
[розм.] |