| обруби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обруби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрубі́мо, обрубі́м | |
| 2 особа | обруби́ | обрубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрублю́ | обру́бимо, обру́бим |
| 2 особа | обру́биш | обру́бите |
| 3 особа | обру́бить | обру́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обруби́в | обруби́ли |
| жін.р. | обруби́ла | |
| сер.р. | обруби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обру́блений | ||
| Безособова форма | ||
| обру́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| обруби́вши | ||