обру́блений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обру́блений | обру́блена | обру́блене | обру́блені |
родовий | обру́бленого | обру́бленої | обру́бленого | обру́блених |
давальний | обру́бленому | обру́бленій | обру́бленому | обру́бленим |
знахідний | обру́блений | обру́блену | обру́блене | обру́блені |
орудний | обру́бленим | обру́бленою | обру́бленим | обру́бленими |
місцевий | на/в обру́бленому, обру́бленім | на/в обру́бленій | на/в обру́бленому, обру́бленім | на/в обру́блених |