| обсо́туватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсо́туватися, обсо́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсо́туймося, обсо́туймось | |
| 2 особа | обсо́туйся, обсо́туйсь | обсо́туйтеся, обсо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсо́туватимуся, обсо́туватимусь | обсо́туватимемося, обсо́туватимемось, обсо́туватимемся |
| 2 особа | обсо́туватимешся | обсо́туватиметеся, обсо́туватиметесь |
| 3 особа | обсо́туватиметься | обсо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсо́туюся, обсо́туюсь | обсо́туємося, обсо́туємось, обсо́туємся |
| 2 особа | обсо́туєшся | обсо́туєтеся, обсо́туєтесь |
| 3 особа | обсо́тується | обсо́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсо́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсо́тувався, обсо́тувавсь | обсо́тувалися, обсо́тувались |
| жін. р. | обсо́тувалася, обсо́тувалась | |
| сер. р. | обсо́тувалося, обсо́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обсо́тувавшись | ||