| обсто́яний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обсто́яний | обсто́яна | обсто́яне | обсто́яні |
| родовий | обсто́яного | обсто́яної | обсто́яного | обсто́яних |
| давальний | обсто́яному | обсто́яній | обсто́яному | обсто́яним |
| знахідний | обсто́яний, обсто́яного | обсто́яну | обсто́яне | обсто́яні, обсто́яних |
| орудний | обсто́яним | обсто́яною | обсто́яним | обсто́яними |
| місцевий | на/в обсто́яному, обсто́янім | на/в обсто́яній | на/в обсто́яному, обсто́янім | на/в обсто́яних |