| обстрі́ляний1 – дієприкметник | ||||
| (від: обстріля”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обстрі́ляний | обстрі́ляна | обстрі́ляне | обстрі́ляні |
| родовий | обстрі́ляного | обстрі́ляної | обстрі́ляного | обстрі́ляних |
| давальний | обстрі́ляному | обстрі́ляній | обстрі́ляному | обстрі́ляним |
| знахідний | обстрі́ляний, обстрі́ляного | обстрі́ляну | обстрі́ляне | обстрі́ляні, обстрі́ляних |
| орудний | обстрі́ляним | обстрі́ляною | обстрі́ляним | обстрі́ляними |
| місцевий | на/в обстрі́ляному, обстрі́лянім | на/в обстрі́ляній | на/в обстрі́ляному, обстрі́лянім | на/в обстрі́ляних |