| обсту́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсту́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсту́куймо | |
| 2 особа | обсту́куй | обсту́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсту́куватиму | обсту́куватимемо, обсту́куватимем |
| 2 особа | обсту́куватимеш | обсту́куватимете |
| 3 особа | обсту́куватиме | обсту́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсту́кую | обсту́куємо, обсту́куєм |
| 2 особа | обсту́куєш | обсту́куєте |
| 3 особа | обсту́кує | обсту́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсту́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсту́кував | обсту́кували |
| жін. р. | обсту́кувала | |
| сер. р. | обсту́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсту́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| обсту́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обсту́кувавши | ||