| обсу́шуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсу́шуватися, обсу́шуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсу́шуймося, обсу́шуймось | |
| 2 особа | обсу́шуйся, обсу́шуйсь | обсу́шуйтеся, обсу́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсу́шуватимуся, обсу́шуватимусь | обсу́шуватимемося, обсу́шуватимемось, обсу́шуватимемся |
| 2 особа | обсу́шуватимешся | обсу́шуватиметеся, обсу́шуватиметесь |
| 3 особа | обсу́шуватиметься | обсу́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсу́шуюся, обсу́шуюсь | обсу́шуємося, обсу́шуємось, обсу́шуємся |
| 2 особа | обсу́шуєшся | обсу́шуєтеся, обсу́шуєтесь |
| 3 особа | обсу́шується | обсу́шуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсу́шуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсу́шувався, обсу́шувавсь | обсу́шувалися, обсу́шувались |
| жін. р. | обсу́шувалася, обсу́шувалась | |
| сер. р. | обсу́шувалося, обсу́шувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обсу́шувавшись | ||