| обтереби́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (знятися; відділитися) | ||
| Інфінітив | обтереби́тися, обтереби́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обтереби́ться | обтеребля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обтереби́вся, обтереби́всь | обтереби́лися, обтереби́лись |
| жін.р. | обтереби́лася, обтереби́лась | |
| сер.р. | обтереби́лося, обтереби́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обтереби́вшись | ||