| обторочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обторочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обторочі́мо, обторочі́м | |
| 2 особа | обторочи́ | обторочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обторочу́ | обторо́чимо, обторо́чим |
| 2 особа | обторо́чиш | обторо́чите |
| 3 особа | обторо́чить | обторо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обторочи́в | обторочи́ли |
| жін.р. | обторочи́ла | |
| сер.р. | обторочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обторо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обторо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обторочи́вши | ||