| обтя́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обтя́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обтя́жуймо | |
| 2 особа | обтя́жуй | обтя́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обтя́жуватиму | обтя́жуватимемо, обтя́жуватимем |
| 2 особа | обтя́жуватимеш | обтя́жуватимете |
| 3 особа | обтя́жуватиме | обтя́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обтя́жую | обтя́жуємо, обтя́жуєм |
| 2 особа | обтя́жуєш | обтя́жуєте |
| 3 особа | обтя́жує | обтя́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обтя́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обтя́жував | обтя́жували |
| жін. р. | обтя́жувала | |
| сер. р. | обтя́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обтя́жувавши | ||