| обусурма́нений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обусурма́нений | обусурма́нена | обусурма́нене | обусурма́нені |
| родовий | обусурма́неного | обусурма́неної | обусурма́неного | обусурма́нених |
| давальний | обусурма́неному | обусурма́неній | обусурма́неному | обусурма́неним |
| знахідний | обусурма́нений, обусурма́неного | обусурма́нену | обусурма́нене | обусурма́нені, обусурма́нених |
| орудний | обусурма́неним | обусурма́неною | обусурма́неним | обусурма́неними |
| місцевий | на/в обусурма́неному, обусурма́ненім | на/в обусурма́неній | на/в обусурма́неному, обусурма́ненім | на/в обусурма́нених |