| обусурма́нити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обусурма́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обусурма́ньмо | |
| 2 особа | обусурма́нь | обусурма́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обусурма́ню | обусурма́нимо, обусурма́ним |
| 2 особа | обусурма́ниш | обусурма́ните |
| 3 особа | обусурма́нить | обусурма́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обусурма́нив | обусурма́нили |
| жін.р. | обусурма́нила | |
| сер.р. | обусурма́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обусурма́нений | ||
| Безособова форма | ||
| обусурма́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| обусурма́нивши | ||