| обхо́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обхо́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обхо́плюймо | |
| 2 особа | обхо́плюй | обхо́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхо́плюватиму | обхо́плюватимемо, обхо́плюватимем |
| 2 особа | обхо́плюватимеш | обхо́плюватимете |
| 3 особа | обхо́плюватиме | обхо́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхо́плюю | обхо́плюємо, обхо́плюєм |
| 2 особа | обхо́плюєш | обхо́плюєте |
| 3 особа | обхо́плює | обхо́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обхо́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обхо́плював | обхо́плювали |
| жін. р. | обхо́плювала | |
| сер. р. | обхо́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обхо́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обхо́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обхо́плювавши | ||