| обхі́дчатий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обхі́дчатий | обхі́дчата | обхі́дчате | обхі́дчаті |
| родовий | обхі́дчатого | обхі́дчатої | обхі́дчатого | обхі́дчатих |
| давальний | обхі́дчатому | обхі́дчатій | обхі́дчатому | обхі́дчатим |
| знахідний | обхі́дчатий | обхі́дчату | обхі́дчате | обхі́дчаті |
| орудний | обхі́дчатим | обхі́дчатою | обхі́дчатим | обхі́дчатими |
| місцевий | на/в обхі́дчатому, обхі́дчатім | на/в обхі́дчатій | на/в обхі́дчатому, обхі́дчатім | на/в обхі́дчатих |