| обцяцькува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обцяцькува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обцяцьку́ймо | |
| 2 особа | обцяцьку́й | обцяцьку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обцяцьку́ю | обцяцьку́ємо, обцяцьку́єм |
| 2 особа | обцяцьку́єш | обцяцьку́єте |
| 3 особа | обцяцьку́є | обцяцьку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обцяцькува́в | обцяцькува́ли |
| жін.р. | обцяцькува́ла | |
| сер.р. | обцяцькува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обцяцько́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обцяцько́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обцяцькува́вши | ||