| обчаро́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обчаро́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обчаро́вуймо | |
| 2 особа | обчаро́вуй | обчаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обчаро́вуватиму | обчаро́вуватимемо, обчаро́вуватимем |
| 2 особа | обчаро́вуватимеш | обчаро́вуватимете |
| 3 особа | обчаро́вуватиме | обчаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обчаро́вую | обчаро́вуємо, обчаро́вуєм |
| 2 особа | обчаро́вуєш | обчаро́вуєте |
| 3 особа | обчаро́вує | обчаро́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обчаро́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обчаро́вував | обчаро́вували |
| жін. р. | обчаро́вувала | |
| сер. р. | обчаро́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обчаро́вувавши | ||