| ові́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ові́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ові́юймо | |
| 2 особа | ові́юй | ові́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ові́юватиму | ові́юватимемо, ові́юватимем |
| 2 особа | ові́юватимеш | ові́юватимете |
| 3 особа | ові́юватиме | ові́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ові́юю | ові́юємо, ові́юєм |
| 2 особа | ові́юєш | ові́юєте |
| 3 особа | ові́ює | ові́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ові́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ові́ював | ові́ювали |
| жін. р. | ові́ювала | |
| сер. р. | ові́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ові́ювавши | ||