одкупо́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | одкупо́вуватися, одкупо́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одкупо́вуймося, одкупо́вуймось | |
2 особа | одкупо́вуйся, одкупо́вуйсь | одкупо́вуйтеся, одкупо́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одкупо́вуватимуся, одкупо́вуватимусь | одкупо́вуватимемося, одкупо́вуватимемось, одкупо́вуватимемся |
2 особа | одкупо́вуватимешся | одкупо́вуватиметеся, одкупо́вуватиметесь |
3 особа | одкупо́вуватиметься | одкупо́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одкупо́вуюся, одкупо́вуюсь | одкупо́вуємося, одкупо́вуємось, одкупо́вуємся |
2 особа | одкупо́вуєшся | одкупо́вуєтеся, одкупо́вуєтесь |
3 особа | одкупо́вується | одкупо́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
одкупо́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | одкупо́вувався, одкупо́вувавсь | одкупо́вувалися, одкупо́вувались |
жін. р. | одкупо́вувалася, одкупо́вувалась | |
сер. р. | одкупо́вувалося, одкупо́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одкупо́вувавшись |