одмобілізо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одмобілізо́ваний | одмобілізо́вана | одмобілізо́ване | одмобілізо́вані |
родовий | одмобілізо́ваного | одмобілізо́ваної | одмобілізо́ваного | одмобілізо́ваних |
давальний | одмобілізо́ваному | одмобілізо́ваній | одмобілізо́ваному | одмобілізо́ваним |
знахідний | одмобілізо́ваний, одмобілізо́ваного | одмобілізо́вану | одмобілізо́ване | одмобілізо́вані, одмобілізо́ваних |
орудний | одмобілізо́ваним | одмобілізо́ваною | одмобілізо́ваним | одмобілізо́ваними |
місцевий | на/в одмобілізо́ваному, одмобілізо́ванім | на/в одмобілізо́ваній | на/в одмобілізо́ваному, одмобілізо́ванім | на/в одмобілізо́ваних |