одмо́вчуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | одмо́вчуватися, одмо́вчуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одмо́вчуймося, одмо́вчуймось | |
2 особа | одмо́вчуйся, одмо́вчуйсь | одмо́вчуйтеся, одмо́вчуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одмо́вчуватимуся, одмо́вчуватимусь | одмо́вчуватимемося, одмо́вчуватимемось, одмо́вчуватимемся |
2 особа | одмо́вчуватимешся | одмо́вчуватиметеся, одмо́вчуватиметесь |
3 особа | одмо́вчуватиметься | одмо́вчуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одмо́вчуюся, одмо́вчуюсь | одмо́вчуємося, одмо́вчуємось, одмо́вчуємся |
2 особа | одмо́вчуєшся | одмо́вчуєтеся, одмо́вчуєтесь |
3 особа | одмо́вчується | одмо́вчуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
одмо́вчуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | одмо́вчувався, одмо́вчувавсь | одмо́вчувалися, одмо́вчувались |
жін. р. | одмо́вчувалася, одмо́вчувалась | |
сер. р. | одмо́вчувалося, одмо́вчувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одмо́вчувавшись |