одмі́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одмі́чений | одмі́чена | одмі́чене | одмі́чені |
родовий | одмі́ченого | одмі́ченої | одмі́ченого | одмі́чених |
давальний | одмі́ченому | одмі́ченій | одмі́ченому | одмі́ченим |
знахідний | одмі́чений, одмі́ченого | одмі́чену | одмі́чене | одмі́чені, одмі́чених |
орудний | одмі́ченим | одмі́ченою | одмі́ченим | одмі́ченими |
місцевий | на/в одмі́ченому, одмі́ченім | на/в одмі́ченій | на/в одмі́ченому, одмі́ченім | на/в одмі́чених |