опера́бельний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опера́бельний | опера́бельна | опера́бельне | опера́бельні |
родовий | опера́бельного | опера́бельної | опера́бельного | опера́бельних |
давальний | опера́бельному | опера́бельній | опера́бельному | опера́бельним |
знахідний | опера́бельний, опера́бельного | опера́бельну | опера́бельне | опера́бельні, опера́бельних |
орудний | опера́бельним | опера́бельною | опера́бельним | опера́бельними |
місцевий | на/в опера́бельному, опера́бельнім | на/в опера́бельній | на/в опера́бельному, опера́бельнім | на/в опера́бельних |