| оплодотвори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оплодотвори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оплодотворі́мо, оплодотворі́м | |
| 2 особа | оплодотвори́ | оплодотворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оплодотворю́ | оплодотво́римо, оплодотво́рим |
| 2 особа | оплодотво́риш | оплодотво́рите |
| 3 особа | оплодотво́рить | оплодотво́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оплодотвори́в | оплодотвори́ли |
| жін.р. | оплодотвори́ла | |
| сер.р. | оплодотвори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оплодотво́рений | ||
| Безособова форма | ||
| оплодотво́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| оплодотвори́вши | ||