опоре́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опоре́цький | опоре́цька | опоре́цьке | опоре́цькі |
родовий | опоре́цького | опоре́цької | опоре́цького | опоре́цьких |
давальний | опоре́цькому | опоре́цькій | опоре́цькому | опоре́цьким |
знахідний | опоре́цький, опоре́цького | опоре́цьку | опоре́цьке | опоре́цькі, опоре́цьких |
орудний | опоре́цьким | опоре́цькою | опоре́цьким | опоре́цькими |
місцевий | на/в опоре́цькому, опоре́цькім | на/в опоре́цькій | на/в опоре́цькому, опоре́цькім | на/в опоре́цьких |