опоро́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опоро́шений | опоро́шена | опоро́шене | опоро́шені |
родовий | опоро́шеного | опоро́шеної | опоро́шеного | опоро́шених |
давальний | опоро́шеному | опоро́шеній | опоро́шеному | опоро́шеним |
знахідний | опоро́шений, опоро́шеного | опоро́шену | опоро́шене | опоро́шені, опоро́шених |
орудний | опоро́шеним | опоро́шеною | опоро́шеним | опоро́шеними |
місцевий | на/в опоро́шеному, опоро́шенім | на/в опоро́шеній | на/в опоро́шеному, опоро́шенім | на/в опоро́шених |