| опро́статися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | опро́статися, опро́статись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опро́стаймося, опро́стаймось | |
| 2 особа | опро́стайся, опро́стайсь | опро́стайтеся, опро́стайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опро́стаюся, опро́стаюсь | опро́стаємося, опро́стаємось, опро́стаємся |
| 2 особа | опро́стаєшся | опро́стаєтеся, опро́стаєтесь |
| 3 особа | опро́стається | опро́стаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опро́стався, опро́ставсь | опро́сталися, опро́стались |
| жін.р. | опро́сталася, опро́сталась | |
| сер.р. | опро́сталося, опро́сталось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опро́ставшись | ||