опру́г – іменник чоловічого роду | ||
(міра площі) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | опру́г | опру́ги |
родовий | опру́га | опру́гів |
давальний | опру́гу, опру́гові | опру́гам |
знахідний | опру́г | опру́ги |
орудний | опру́гом | опру́гами |
місцевий | на/в опру́гу | на/в опру́гах |
кличний | опру́гу* | опру́ги* |
[арх.] |