опрі́снений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опрі́снений | опрі́снена | опрі́снене | опрі́снені |
родовий | опрі́сненого | опрі́сненої | опрі́сненого | опрі́снених |
давальний | опрі́сненому | опрі́сненій | опрі́сненому | опрі́сненим |
знахідний | опрі́снений, опрі́сненого | опрі́снену | опрі́снене | опрі́снені, опрі́снених |
орудний | опрі́сненим | опрі́сненою | опрі́сненим | опрі́сненими |
місцевий | на/в опрі́сненому, опрі́сненім | на/в опрі́сненій | на/в опрі́сненому, опрі́сненім | на/в опрі́снених |