орліве́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | орліве́цький | орліве́цька | орліве́цьке | орліве́цькі |
родовий | орліве́цького | орліве́цької | орліве́цького | орліве́цьких |
давальний | орліве́цькому | орліве́цькій | орліве́цькому | орліве́цьким |
знахідний | орліве́цький, орліве́цького | орліве́цьку | орліве́цьке | орліве́цькі, орліве́цьких |
орудний | орліве́цьким | орліве́цькою | орліве́цьким | орліве́цькими |
місцевий | на/в орліве́цькому, орліве́цькім | на/в орліве́цькій | на/в орліве́цькому, орліве́цькім | на/в орліве́цьких |