| | |
| осуча́снюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осуча́снюватися, осуча́снюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осуча́снюватиметься | осуча́снюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осуча́снюється | осуча́снюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осуча́снюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осуча́снювався, осуча́снювавсь | осуча́снювалися, осуча́снювались |
| жін. р. | осуча́снювалася, осуча́снювалась |
| сер. р. | осуча́снювалося, осуча́снювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осуча́снювавшись |
