оторо́чкуватий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оторо́чкуватий | оторо́чкувата | оторо́чкувате | оторо́чкуваті |
родовий | оторо́чкуватого | оторо́чкуватої | оторо́чкуватого | оторо́чкуватих |
давальний | оторо́чкуватому | оторо́чкуватій | оторо́чкуватому | оторо́чкуватим |
знахідний | оторо́чкуватий | оторо́чкувату | оторо́чкувате | оторо́чкуваті |
орудний | оторо́чкуватим | оторо́чкуватою | оторо́чкуватим | оторо́чкуватими |
місцевий | на/в оторо́чкуватому, оторо́чкуватім | на/в оторо́чкуватій | на/в оторо́чкуватому, оторо́чкуватім | на/в оторо́чкуватих |