| оторо́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | оторо́чуватися, оторо́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | оторо́чуватиметься | оторо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | оторо́чується | оторо́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оторо́чуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оторо́чувався, оторо́чувавсь | оторо́чувалися, оторо́чувались |
| жін. р. | оторо́чувалася, оторо́чувалась | |
| сер. р. | оторо́чувалося, оторо́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оторо́чувавшись | ||