о́трочий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | о́трочий | о́троча | о́троче | о́трочі |
родовий | о́трочого | о́трочої | о́трочого | о́трочих |
давальний | о́трочому | о́трочій | о́трочому | о́трочим |
знахідний | о́трочий, о́трочого | о́трочу | о́троче | о́трочі, о́трочих |
орудний | о́трочим | о́трочою | о́трочим | о́трочими |
місцевий | на/в о́трочому, о́трочім | на/в о́трочій | на/в о́трочому, о́трочім | на/в о́трочих |