| отру́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отру́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отру́юймо | |
| 2 особа | отру́юй | отру́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́юватиму | отру́юватимемо, отру́юватимем |
| 2 особа | отру́юватимеш | отру́юватимете |
| 3 особа | отру́юватиме | отру́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́юю | отру́юємо, отру́юєм |
| 2 особа | отру́юєш | отру́юєте |
| 3 особа | отру́ює | отру́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отру́ював | отру́ювали |
| жін. р. | отру́ювала | |
| сер. р. | отру́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| отру́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| отру́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́ювавши | ||