| оту́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | оту́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оту́плюймо | |
| 2 особа | оту́плюй | оту́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оту́плюватиму | оту́плюватимемо, оту́плюватимем |
| 2 особа | оту́плюватимеш | оту́плюватимете |
| 3 особа | оту́плюватиме | оту́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оту́плюю | оту́плюємо, оту́плюєм |
| 2 особа | оту́плюєш | оту́плюєте |
| 3 особа | оту́плює | оту́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оту́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оту́плював | оту́плювали |
| жін. р. | оту́плювала | |
| сер. р. | оту́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оту́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| оту́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| оту́плювавши | ||