| отупля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отупля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отупля́ймо | |
| 2 особа | отупля́й | отупля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отупля́тиму | отупля́тимемо, отупля́тимем |
| 2 особа | отупля́тимеш | отупля́тимете |
| 3 особа | отупля́тиме | отупля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отупля́ю | отупля́ємо, отупля́єм |
| 2 особа | отупля́єш | отупля́єте |
| 3 особа | отупля́є | отупля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отупля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отупля́в | отупля́ли |
| жін. р. | отупля́ла | |
| сер. р. | отупля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отупля́вши | ||