| отупі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отупі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отупі́ймо | |
| 2 особа | отупі́й | отупі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отупі́ю | отупі́ємо, отупі́єм |
| 2 особа | отупі́єш | отупі́єте |
| 3 особа | отупі́є | отупі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отупі́в | отупі́ли |
| жін.р. | отупі́ла | |
| сер.р. | отупі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| отупі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отупі́вши | ||