отя́гуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | отя́гуваний | отя́гувана | отя́гуване | отя́гувані |
родовий | отя́гуваного | отя́гуваної | отя́гуваного | отя́гуваних |
давальний | отя́гуваному | отя́гуваній | отя́гуваному | отя́гуваним |
знахідний | отя́гуваний, отя́гуваного | отя́гувану | отя́гуване | отя́гувані, отя́гуваних |
орудний | отя́гуваним | отя́гуваною | отя́гуваним | отя́гуваними |
місцевий | на/в отя́гуваному, отя́гуванім | на/в отя́гуваній | на/в отя́гуваному, отя́гуванім | на/в отя́гуваних |