| отягчи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (обтяжитися) | ||
| Інфінітив | отягчи́тися, отягчи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отягчі́мося, отягчі́мось, отягчі́мся | |
| 2 особа | отягчи́ся, отягчи́сь | отягчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отягчу́ся, отягчу́сь | отягчимо́ся, отягчимо́сь, отягчи́мся |
| 2 особа | отягчи́шся | отягчите́ся, отягчите́сь |
| 3 особа | отягчи́ться | отягча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отягчи́вся, отягчи́всь | отягчи́лися, отягчи́лись |
| жін.р. | отягчи́лася, отягчи́лась | |
| сер.р. | отягчи́лося, отягчи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отягчи́вшись | ||