| офірува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | офірува́тися, офірува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офіру́ймося, офіру́ймось | |
| 2 особа | офіру́йся, офіру́йсь | офіру́йтеся, офіру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офірува́тимуся, офірува́тимусь | офірува́тимемося, офірува́тимемось, офірува́тимемся |
| 2 особа | офірува́тимешся | офірува́тиметеся, офірува́тиметесь |
| 3 особа | офірува́тиметься | офірува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офіру́юся, офіру́юсь | офіру́ємося, офіру́ємось, офіру́ємся |
| 2 особа | офіру́єшся | офіру́єтеся, офіру́єтесь |
| 3 особа | офіру́ється | офіру́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| офіру́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | офірува́вся, офірува́всь | офірува́лися, офірува́лись |
| жін. р. | офірува́лася, офірува́лась | |
| сер. р. | офірува́лося, офірува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| офірува́вшись | ||